Справа щодо вченого Олега Мальцева та його колег передано до суду. Розслідування завершено. Неодноразово колеги та партнери, правозахисники, детективи вказували на те, що «справа» має замовний характер. Більше того, 28 березня 2025 року на 58-й сесії засідання ООН з прав людини в Женеві Крістін Мірр заявила про незаконність кримінальної справи проти українського вченого доктора наук Олега Мальцева. Найцікавіше — це озвучені прізвища в цій доповіді. Адвокат Євгенія Тарасенко дала коментарі про те, що відбувається по справі, латвійському виданню «Гранит науки». Нижче наводимо цю розмову з адвокатом Євгенією Тарасенко.
П.: Євгеніє, розкажіть, на якій стадії зараз перебуває справа щодо українського вченого Олега Мальцева?
Є.Т.: Справа передана до суду з обвинувальним актом. Стороні захисту було надано матеріали, які досудове слідство фактично збирало понад 2 роки (якщо враховувати 1,5 року роботи до оголошення підозри та 6 місяців після цього). Що можу сказати вже зараз?
У матеріалах справи немає жодного факту, який би свідчив про будь-який зв’язок Олега Мальцева та його колег із представниками країни-агресора.
Попри два роки ретельної роботи 10 прокурорів, 25 слідчих, а також оперативний супровід військової контррозвідки СБУ, стороні обвинувачення так і не вдалося знайти та долучити до матеріалів справи жодних доказів зв’язку «небезпечної» наукової структури Олега Мальцева з РФ: ані листування «з Путіним», ані «таємних зустрічей» із «кураторами», ані бодай якихось слів про підтримку РФ чи виправдання агресії проти України.
І причина відсутності таких доказів не в недбалості слідства, а в тому, що неможливо знайти те, чого в принципі не існує.
Адже саме наратив про «проросійськість» Олега Мальцева намагалися активно просувати в медіа одеські журналісти та проплачені Telegram-канали. Точніше, невелика купка медійників, «скованих одним ланцюгом і пов’язаних однією метою» – дискредитувати Олега Мальцева та його колег. Зазначу, що активне нагнітання ситуації щодо Мальцева в інтернет-ресурсах почалося ще на початку серпня 2024 року, а затримали його 12 вересня 2024 року.
Вважаю, що цей факт є ще одним підтвердженням того, що справа щодо Мальцева має замовний характер.
П.: 28 березня на щорічній конференції ООН з прав людини в Женеві у прямому ефірі французькі та бельгійські правозахисники з організацій Human Rights Without Frontiers та Coordination of Associations and Individuals for Freedom of Conscience (CAP/Liberte de Conscience) заявили про замовний характер справи та зазначили, що це помста з боку співробітника СБУ Євгена Волошенюка. Як ви можете це прокоментувати?
(Посилання на повне відео засідання ООН. Доповідь Christine Mirre починається на 1:44:13)
Є.Т.: Це позиція європейців, і я впевнена, що вона небезпідставна. Для мене (та не тільки для мене) очевидно, що справа має замовний характер. У будь-якій службі є добросовісні співробітники, а є й ті, хто використовує службове становище у власних цілях. І це не лише в Україні — так скрізь.
Можу зазначити, що за останні пів року певний співробітник ДВКР СБУ навіть не приховував своєї особистої зацікавленості в цій справі: погрожував захиснику, підслуховував конфіденційні розмови з клієнтом і всіляко демонстрував «свою» владу (хоча вона не його, а надана йому державою Україна, і я сподіваюся — тимчасово). Особисто мені він обіцяв, що я скоро буду «їсти через трубочку» і «опинюся в СІЗО разом із моїми підзахисними».
Наведу один приклад із недавніх подій.
28 березня 2025 року, під час судового засідання у цій справі, цей співробітник з’явився в залі суду. Все, чим він там займався, — це ходив із багатозначним виглядом, слухав розмови адвокатів у коридорі, сперечався з ними, гаряче захищаючи свідка обвинувачення (про якого окремо йдеться в статті), а також чіплявся до журналіста.
Я досі не можу зрозуміти, які контррозвідувальні заходи у рамках своїх посадових обов’язків виконував цей співробітник військової контррозвідки в Приморському суді м. Одеси? Хто дав йому процесуальне доручення ходити коридорами суду, сперечатися з адвокатами та втручатися в роботу журналіста? І ще більш незрозуміло: чому українські платники податків мають оплачувати цей «службовий» цирк?
П.: Добре. Таке питання — невже сторона обвинувачення за 2 роки не зібрала жодних доказів? Так не буває.
Є.Т.: Чому ж, зібрала. І дуже навіть «переконливі»:
- Покази свідка, який стверджує, що він «з іншої планети» і діє виключно з особистої помсти щодо Мальцева.
- Покази одного із затриманих, якого 4 місяці утримували в Одеському СІЗО, і, на мою думку, він просто не витримав цих умов та погодився на зізнання у злочині, якого не скоював.
В Одесском СІЗО вже 6 місяців також утримуються 4 жінки та німецький журналіст. Їм інкримінують нетяжкі статті, але, незважаючи на це, суд не надає їм можливості внесення застави. Можу припустити, що сторона обвинувачення вкрай сподівається на те, що ці люди не витримають умов утримання й дадуть неправдиві свідчення проти мого клієнта.
Весь абсурд щодо цих 4 жінок і німецького журналіста ще й у тому, що в обвинувальному акті (підсумковому документі досудового слідства) навіть не зазначено, які саме дії вони вчинили. В кримінальному праві людину можна судити лише за вчинені дії або бездіяльність. Однак ці 5 осіб досі не знають, які саме незаконні дії їм інкримінують, а їхні адвокати не можуть зрозуміти, як захищати людину в суді, якщо немає жодної конкретики щодо її правопорушення. Незважаючи на це, їх продовжують утримувати під вартою.
У справі також є лінгвістична експертиза, яку провів експерт СБУ. Все інше – просто папірці, що не мають жодної ваги.
Тобто, якщо ви мене запитаєте, за які дії судять Мальцева та ще 6 осіб – відповідь: ні за які. Мальцева судять за інтерпретацію його слів експертом СБУ. Проте сторона захисту звернулася за незалежною експертизою до Мін’юсту, і ця експертиза показала, що навіть у словах Мальцева немає жодного злочину.
Тобто вся “справа” Олега Мальцева й обґрунтування його утримання під вартою в Одеському СІЗО ґрунтується на лінгвістичній експертизі, проведеній експертом СБУ. Для її проведення експерту СБУ знадобилося всього 8 днів. Водночас комісія експертів Мін’юсту працювала над своєю експертизою 68 днів. Експерт СБУ з одним роком стажу виконав дослідження у 8 разів швидше, ніж комісія фахівців Мін’юсту, до складу якої входять експерти з 20-річним досвідом. Робіть висновки самі.
П: У багатьох інтернет-публікаціях пишуть про те, що Мальцева звинувачують у держзраді. Це правда?
Є.Т.: Ні, ця інформація не відповідає дійсності. Жодних звинувачень у державній зраді (стаття 111 Кримінального кодексу України) щодо Мальцева та його колег немає і ніколи не було.
Більше того, саме питання викликає в мене неприємні емоції як у юриста. Навіть якби це було так, в Україні діє презумпція невинуватості — її ніхто не скасовував, і, сподіваюся, не скасує.
На жаль, наше суспільство, на мою особисту думку, ще не позбулося радянського менталітету. У СРСР, якщо людину звинуватили, особливо органи держбезпеки, вона автоматично вважалася винною, всі від неї відверталися, робили вигляд, що не знають її, а «борці за соціалістичний лад» починали кричати на всіх кутах: винен — без суду і слідства.
Тобто, знаєте, вранці деякі наші співгромадяни заявляють, що вони за демократію, а ввечері пишуть у мережі коментарі в дусі 1937 року. Це вкрай сумно.
Ми завжди з жахом згадуємо жертв сталінських репресій, ту темряву, коли людей за доносами розстрілювали або відправляли до ГУЛАГу фактично без суду і слідства. Однак досі залишається без відповіді одне історичне питання: а хто ж писав ці доноси? Адже це були не інопланетяни, а громадяни СРСР. І таких доносів були мільйони. Вони не просто їх писали — писали із задоволенням: комусь була потрібна чужа квартира, комусь — посада, а хтось хотів помститися за образу. Це той історичний досвід, з якого необхідно зробити висновки і в жодному разі не повторювати помилки минулого.
П: У доповіді ООН французи та бельгійці заявляють, що СБУ здійснює тиск на суд у справі Мальцева. Це правда?
Є.Т.: У мене немає доказів ані на користь цієї заяви, ані проти неї. Це думка європейців. Якби в мене були докази тиску на суд, я б уже давно звернулася до ДБР і ВРП.
Однак можу сказати точно: українські суди у більшості випадків стають на бік обвинувачення (це моя особиста думка), а це — радянський пережиток, про який я вже згадувала. Як мені сказав один прокурор: «Ну, ви ж розумієте, судді теж не святі, тому вони підуть нам назустріч».
Для жодного адвоката, який практикує у сфері кримінального права, не є секретом, що сторона обвинувачення здебільшого покладається на так званий «адміністративний ресурс» і навіть не приховує цього. На жаль, в Україні це працює. Безумовно, це стосується не всіх суддів, але загальна тенденція, на мою думку, саме така.
Проте у цього явища є зворотний бік. Будь-яка людина може стати об’єктом кримінального переслідування, у тому числі судді, прокурори й слідчі. І ось тоді «система» працює проти них самих. Часто вони починають обурюватися «беззаконням» лише після власних арештів, забуваючи, що самі ж цю систему й вибудовували.
П: Нещодавно в деяких Telegram-каналах з’явилася інформація про те, що одеські журналісти звинувачують голову одеського НСЖУ в тому, що він нібито «злив» якусь інформацію у справі адвокатам Мальцева. Можете пояснити, у чому суть?
Є.Т.: Так, я бачила цю інформацію. На мою думку, це лише з’ясування стосунків між одеськими журналістами та головою одеського НСЖУ, до якого намагаються притягнути мого клієнта.
Дійсно, деякі одеські журналісти (багато з яких уже колишні журналісти) написали до керівника слідства СБУ в Одеській області своєрідний «донос» на Мальцева. У ньому вони описують, який він «жахливий», і просять не відпускати його з-під варти. Цей документ міститься в матеріалах справи та був відкритий стороні захисту відповідно до статті 290 КПК України 18 лютого 2025 року, так само, як і інші документи у справі.
Тож якщо одеські журналісти хочуть з’ясовувати стосунки з головою НСЖУ щодо того, що він нібито нам «злив» якусь «страшну таємницю» — це їхня справа, нехай розважаються. Ця «страшна таємниця» міститься в матеріалах справи, які сторона обвинувачення зобов’язана відкрити стороні захисту відповідно до чинного законодавства, що й було зроблено.
Єдине, чого я щиро не розумію, — яке відношення колективні доноси до СБУ мають до журналістської діяльності? Можу припустити, що «журналісти», які написали цей «характеристичний лист», мають безпосередній зв’язок із СБУ, що, своєю чергою, не має жодного відношення до журналістики. Так само, як і доноси з метою особистої помсти Мальцеву. Думаю, це яскраво їх характеризує.
Пам’ятаєте, я згадувала про мільйони доносів у СРСР? Це з тієї ж опери.
Читати також : «Рада ООН з прав людини обговорила «Справу доктора Мальцева» на 58-й сесії» (англ. версія)