Нещодавно закінчилася наукова експедиція до Португалії, яку здійснили українські вчені – кандидат психологічних наук і кандидат філософських наук, керівник одеського відділення Української академії наук (УАН), академік Олег Вікторович Мальцев і доктор філософських наук, професор кафедри соціології Запорізького національного університету Максим Анатолійович Лепський. Коли експедиційна група вирушала до Європи, ніхто не очікував, що у самий розпал наукової роботи за кордоном у світі оголосять пандемію через коронавирусну інфекцію. Але не зважаючи на усі труднощі, як розповів керівник Експедиційного корпусу Олег Мальцев, усі цілі експедиції були досягнуті у повному обсязі. А ситуація яка склалася у Європі дала можливість зробити додаткові дослідження відносно психологічних реакцій людей в екстремальних умовах.
«Ми зробили ряд відкриттів, які стануть основою для подальших міркувань на симпозіумі на тему психології ущербності і впливу символьної функції на психіку людини», – розповідає Олег Мальцев.
До складу експедиційної групи також увійшли:
– член-кореспондент УАН, головний редактор газети «Нерозкриті злочини» Слабодянюк Костянтин;
– зовнішній асистент Олега Мальцева, керівник академії «APSI» Аліса Новосьолова;
– засновник медіапродакшн компанії «ActionX», дійсний член експедиційного корпусу Олександр Крівошея;
– доктор, керівник клініки «Новий Єрусалим» Леонід Гудкін;
– випусковий редактор журналу «Експедиція» Дарина Каруна;
– співзасновник «Concern BigGuns Photos», оператор-постановник, художник, член президії «Одеського фотографічного товариства», Член-кореспондент УАН Олексій Самсонов.
За два тижні експедиційна група відвідала безліч міст Португалії, серед яких Евора, Каштру-Марін, Синтра, Пеніше, Томарі і Мис Рока – найзахідніша точка європейського континенту. Експедиційна група також проїхала відомий Шлях святого Якова або шлях до Сантьяго – паломницьку дорогу, головна частина якої пролягає Північною Іспанією і входить до числа пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відвідавши провінцію Іспанії Севілью, вчені натикнулися на черговий «туристичний Диснейленд». Справа у тому, що історичне місто наповнене свіжими доробками. Ось, наприклад , Площа Іспанії. Простодушні туристи сприймають її розкішне оздоблення як старовинне, яке бачили очі королів і королев … Але насправді площа була побудована, як зараз прийнято будувати стадіони для Олімпіади або Чемпіонату світу з футболу: для проведення виставки «Iberoamerica» в 1929 році. Звичайний собі «міський ансамбль у неомавританському стилі», черговий туристичний діснейленд … Або кінодекорації: на площі Іспанії в Севільї проходили зйомки фільму «Зоряні війни. Епізод II: Атака клонів “. “Декоративні пам’ятки” зустрічаються на шляху експедиційного Корпуси далеко не вперше. Саме тому, вчений Олег Мальцев і почав вивчати концепцію Жана Бодрійяра – щоб з її допомогою осмислити побачене і тим самим розвинути думку великого французького філософа ХХ століття, по ідеям якого був знятий відомий усім фільм “Матриця”.
Як зазначив учасник професор Максим Лепський, група експедиційного корпусу вирішувала цілий ряд завдань, тому експедиція була вкрай насиченою і науково навантаженою. Вченим вже є про що докласти. Під час експедиції був написаний підручник «Безпека ділових кіл у 21 столітті», який дозволяє підготувати висококласних фахівців у галузі безпеки . Технологія, яка закладена у підручнику, дозволяє працювати на випередження і запобігання загрози на самих ранніх стадіях її виникнення, що безсумнівно дуже актуальне питання на сьогоднішній день. До того ж у підручнику описані усі зміни, які відбулися у світі за останні 10 років і вплинули на сферу безпеки. За результатами експедиції буде створена наукова монографія «Психологія Півдня Італії», робота над якою почалася ще до португальської експедиції. Однією з цілей також було дослідження історичної та культурної спадщини Португалії. До речі, вченим вдалося з’ясувати, що коріння наймогутніших організацій світу (річ іде про кримінальні субкультури півдня Італії: «Мафію», «Каморру» та «Ндрангету», щорічний оберт деяких із них може становить понад 50 мільярдів доларів США) тягнуться саме з Португалії. До того ж, Олег Мальцев, який також являється Головою Одеського фотографічного товариства, в рамках експедиції провів 14-денний курс по фотографії: «Фотографія. Інструмент вивчення філософії і соціології Ж. Бодрійяра». Метою курсу є вивчення філософії «батька постмодернізму» Жана Бодрійяра за допомогою фотографій його ж авторства. Це унікальних курс для фотографів і для тих, хто хоче ознайомитися з роботами великого французького філософа, якого деякі називають пророком. Також, як наголосив академік Олег Мальцев, у зв’язку зі становищем, що склалося у Європі через коронавирус, з’явилася унікальна можливість досліджувати психологію Європи в умовах глобальної загрози.
Серед відвіданих місць був також комплекс Кінта-да-Регалейра, що розташований у місті Сінтра. Це місто довгий час – як пишуть у путівниках – «було улюбленим місцем відпочинку португальських монархів, тому серед тінистих схилів розташовано безліч різнокольорових вілл і палаців». Але, як відмітив вчений Олег Мальцев, все не так просто, як здається на перший погляд, бо комплекс Кінта-да-Регалейра, вкрай схожий на фортифікаційну споруду і більше нагадує місце для підготовки спецназу, ніж на споруду, яка була побудована одним багатієм від суму (як сприймають комплекс сьогодні). Вчені відмітили, що це поки що не остаточне твердження, а лиши припущення, які основані на тому, що вони побачили на власні очі, тому проведуть більш детальні дослідження щодо цієї теми.
Як зазначив Олег Вікторович, сьогоднішня ситуація з коронавірусів у Європі являє собою чудовий полігон для досліджень поведінкових реакцій. На тлі бурхливої епідемії італійці дуже яскраво демонструють національні психологічні особливості, які обов’язково будуть враховані при написанні монографії «Психологія Півдня Італії».
«Італія показала себе найкращим чином серед усіх країн Європи на тлі епідемії. Ми бачимо, що досить дати навантаження на людей у вигляді коронавируса і ми можемо вивчити їх психологію на 100%. По суті, все, що ми зараз спостерігаємо у Європі, виникло через північ Італії. Тому що ця їхня клановість проявилася, як втечі з лікарень до родичів. Вони вважають, що краще померти з родичами, ніж на одинці. Вони побігли буквально в усі сторони, розносячи коронавірус. І сьогодні ми бачимо, що почалося протистояння півночі та півдня Італії», – розповів Олег Мальцев.
Вчений також дав коментар щодо роботи іноземних ЗМІ:
«Ми знаходимося у цьому протягом останніх трьох тижнів і бачимо все зсередини. У нас унікальна позиція: в НДІ в Одесі організований цілий штаб, який мониторить усю обстановку щодо коронавіруса. Ми бачимо, що роблять ЗМІ, уряди, і правоохоронні органи – і маємо можливість порівняти це з тим, що ми бачимо зсередини. Висновок такий: велика частина інформації фейкова. ЗМІ використовують коронавірус для того, щоб підіймати рейтинги своїх видань, влаштовуючи паніку. Вони просто знущаються над людьми, які і так перелякані».
Міжнародний науковий симпозіум, на якому повинні були бути представлені усі результати експедиції організатори скасували, бо у традиційному місті його проведення (Палермо, Італія) зараз карантин. Тому у підтримку Міжнародного наукового симпозіуму «Психологія ущербності» відбудеться відкритий науковий онлайн-марафон.