Нещодавно під мостом Коцебу з’явилося піаніно. Тепер музиканти, проходячи повз, не втрачають можливості тут затриматися і присвятити час творчості, а хтось цілеспрямовано приходить навчитися грі у друзів. Словом, тепер в Одесі з’явився новий особливий простір для приємного дозвілля.
«Хочеться, щоб у центрі було місце, де люди зможуть спілкуватись на ґрунті музики. Це розслаблює та зближує людей – особливо на вулиці, де скасовуються всі статуси», – каже поет і музикант Едгар Вінницький.
Саме завдяки Едгару в Одесі з’явилося уже друге «дике» піаніно. За останні три роки у громадських місцях п’яти міст України артист встановив уже 8 інструментів. У 2019 році вийшла його перша збірка віршів «Покоління відкритих людей», і з того часу частина коштів з їхнього продажу Едгар вкладає на створення таких місць. Деколи знаходяться меценати, які просто дарують йому піаніно для підтримки проекту.
«Я вірю, що це дуже здорово вкладати частину тих грошей, які ми заробляємо у те, що даватиме людям можливість відчувати ту подяку, яку ми відчуваємо щодня просто тому, що живемо. Коли ти граєш музику, ти почуваєшся набагато більше ніж просто людиною. Ти ніби підключаєшся до всього світу, до відчуття цієї божественної симетрії того, що ці ноти можуть зливатися у те, що набагато більше описує твій стан, ніж будь-які слова», – поділився Едгар.
Музикант сам навчився грати на піаніно якраз на одному з таких «диких» інструментів, встановлених у Києві і, за його словами, такий же шлях навчання пройшли багато людей. «Це свого роду музична школа нового формату» – каже Едгар.
“Покоління відкритих людей” – це цілий проект і філософія Едгара.
«У Києві «Покоління відкритих людей» відчувається як проект, а в Одесі – як спосіб життя. Коли мене багато років тому питали «чому я граю на вулиці?», я відповідав, що «хочу мир у всьому світі і намагаюся щось для цього робити», – поділився музикант.
Едгар каже, що після його виступів до нього часто підходять незнайомі люди і діляться тим, що не розповіли б своїм самим близьким. Своїми віршами і щирістю йому вдається створити атмосферу, коли люди знімають маски і перетворюються на тих самих відкритих людей. Він вірить, що «дикі» піаніно поєднують навколо себе людей, змушують говорити однією мовою, мовою музики.
“Мистецтво – це коли ти відчуваєш божественне і тобі для цього не потрібні ніякі пояснення“, – каже Едгар.
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та Facebook