Таке забарвлення з’являється внаслідок розвитку в снігу мікроскопічних зелених одноклітинних водоростей. Повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
“Цікаво, що одна й та ж водорість має три кольорові стадії: зелену, помаранчеву і пурпурову чи малинову. Вона зимує під снігом у «зеленому» варіанті, де переважає хлорофіл, а коли стає тепліше, то просувається ближче до поверхні і червоніє, адже в ній утворюються каротиноїди (ці ж сполуки фарбують моркву, наприклад). Каротиноїди захищають водорість від ультрафіолетового випромінювання”, – пишуть у науковому центрі.
Наразі вчені відбирають і фіксують проби кольорового снігу, щоб вже на «великій землі» їх проаналізувати і краще зрозуміти хімічні основи трансформації цієї водорості.
«Цвітіння снігу» сприяє зміні клімату. Адже через забарвлення сніг менше відбиває сонячного світла та швидше тане. Як наслідок – у ньому розвивається дедалі більше яскравих водоростей, від чого танення ще пришвидшується. Тому важливо щороку фіксувати площу «квітучого снігу» на дослідних поверхнях, щоб побачити загальні тенденції впливу зміни клімату. Нині цю роботу біологи і біологині на станції проводять за допомогою дрону.