Вчора дві мешканки Болграда святкували свої ювілеї. З цієї нагоди довгожительок вітали представники місцевої влади.
95-річна Парасковія Іванівна Арнаут сама вийшла зустріти гостей.
“А що? Я і на городі до сьогоднішнього дня працюю – без цього ніяк», – поділилася, посміхаючись, своїм рецептом довголіття ювілярка.
Другий її рецепт полягає в тому, що жінка ніколи не сумує, хоча і життя її простим не назвеш.
Народилася Парасковія Іванівна у молдавському селі Карбалія. З початком війни із сім’єю переїхали до Румунії. Звідти, у 1956 року, коли не стало глави сімейства, – до Болграду. Де на той час вже влаштувався рідний брат Парасковії Іванівни.
Десять років вона пропрацювала у радгоспі імені Суворова, що в знаходиться в с. Оксамитне. Бувало, що пішки туди й назад діставалася. Потім 21 рік віддала роботі на Болградській швейній фабриці. Так сталося, що свою сім’ю Парасковія Іванівна не створила.
«Хочу побажати всім болградцям довголіття. Живіть до 100 років у здоров’ї та радості, мирі, як я», – наголосила ювілярка.
Таке ж побажання напередодні Дня Болграда адресувала землякам інша ювілярка – Степанида Миколаївна Гріщенко, яка 22 серпня відзначає своє дев’яностоліття та є корінною мешканкою міста. Сорок років віддала вона роботі у санепідемстанції.
У Степаниди Миколаївни два сини, шестеро онуків та дванадцять правнуків.
«Дякую, що прийшли і не забули мене», – подякувала жінка і побажала процвітання та миру рідному Болграду, щастя його мешканцям.